З ВОЛОНТЕРІВ У ГОСПІТАЛЬЄРИ



Микола ЄРЕМЕНКО
голова Чернігівської районної в Запорізькій області організації ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ»


 

Війна на Донбасі змінила країну, вона підсилила поняття «патріот». За ці чотири буремні роки стало зрозуміло: не той українець, хто у вишиванці, а той, хто готовий зробити все, щоб інші могли носити її з гордістю. І не той патріот, хто вивчив слова Гімну, а хто знає, про що він.

 

Є велика віра в те, що битва за Україну, її незалежність завершиться для нас успішно завдяки патріотизму та загальнонародній підтримці, мужності наших воїнів. Про родину Гарбузових із Владівки наша газета вже писала декілька разів, у тому числі і про учня Владівської школи Марка Гарбузова, який за волонтерську діяльність відзначений нагородою Патріарха Української Православної Церкви Філарета медаллю «За жертовність і любов до України».

Розпочалося все з приїзду до школи в червні 2014 року Армії спасіння SOS, для якої й зібрали першу допомогу. Потім Марк умовив батька Олександра Володимировича повезти її на передову зібрану допомогу. Рейси стали регулярними: 1 раз на 10 днів. На той час усі наші частини забезпечували більше волонтери, а особливо добровольчі батальйони. Поступово Гарбузови стали возити допомогу, зібрану від жителів, підприємців, робітників району та із власної домівки до місця дислокації ДУК «Правий сектор» (5, 8 батальйони та медичний батальйон «Госпітальєри»). Дисципліна, чіткий облік привезеного, мужність добровольців захоплювали владівців, і в подальшому вся допомога йшла саме туди. Після того, як у грудні 2015 року на базі цих трьох батальйонів було створено Українську добровольчу армію під керівництвом Дмитра Яроша, владівці везли допомогу УДА.

Основним завданням УДА є захист України від зовнішньої збройної агресії, виконання бойових завдань у зоні проведення АТО у взаємодії зі Збройними силами України, мобілізаційна робота, бойова підготовка, патріотичне виховання, підвищення обороноздатності країни.

За роки волонтерства сина й батька Гарбузових знали на всіх ділянках військових дій. Влітку 2016 року Олександр Гарбузов пройшов двотижневий вишкіл із медико-тактичної підготовки, який проводився в медичному батальйоні «Госпітальєри». Це курс для бійців-парамедиків, які проходять дуже складні навчання. Також їх учили, як треба поводитися в зоні проведення АТО, на блокпостах, як проводити евакуацію; допомогти бійцю пройти психологічну адаптацію.

Розповідає незмінний начмед Української Добровольчої Армії та незмінний керівник і засновник медичного батальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич: «Демілітаризований медичний батальйон надає допомогу усім добровольцям, військовим та мирному населенню, яке знаходиться в зоні проведення бойових дій і потребує домедичної допомоги, медичного термінового втручання чи терапевтичного лікування. Госпітальєрські екіпажі здійснюють евакуацію, стабілізацію і транспортування поранених із червоної зони до стабпунктів чи прифронтових госпіталів, лікарень. Волонтери МБ здійснюють постійну підтримку поранених у м. Дніпро, у лікарні ім. Мечнікова — місце, куди транспортують найважчих поранених. Також здійснюється післягоспітальна підтримка й реабілітація поранених, членів їхніх сімей.

Позиції госпітальєрів знаходяться в найгарячіших точках фронту для надання кваліфікованої допомоги українським військовим із числа добровольців та офіційним частинам ЗСУ, ВМФ. Представники госпітальєрів знаходяться безпосередньо на бойових позиціях із українськими військовими, що дає можливість більш ефективно та швидко надавати допомогу під час ведення бою й збільшує шанси на успішну евакуацію та стабілізацію поранених. Є постійні позиції у прифронтових лікарнях, як наприклад, у м. Авдіївка, де ділять обов'язки з лікарями підсилення 66 госпіталя».

Своїми враженнями про службу в госпітальєрах ділиться Олександр Гарбузов: «Ротації госпітальєрів на «нульовій» лінії складають 15 днів. Після максимум двох ротацій надається відпустка (за стандартами НАТО). Проблемними питаннями батальйону залишаються автомобілі-всюдиходи, тепловізори; м'ясо, молоко, овочі, фрукти; вакуумні ноші, бандажі, джгути. Але бійці — патріоти. Вони готові боротися до кінця. Дуже допомагають волонтери, діаспора, особливо з Німеччини — Юрій Душко, тому що автомобілі, гроші, медикаменти, одяг — усе йшло здебільшого з Німеччини. Допомагають воском і бджолопродуктами пасічники нашого району. Підвозить ці продукти Віктор Калініченко з Довгого. «Госпітальєри» отримують допомогу лише від волонтерів і жодного фінансування від держави не мають».

За словами Яни Зінкевич, через «Госпітальєрів» евакуювали з фронту та прифронтової території більше 2500 поранених. Вони рятують і службовців добробатів, і ЗСУ, а також волонтерів і цивільне населення, оскільки знаходяться в найбільш гарячих точках: Авдіївці, Мар'їнці та секторі «М».

Я побував у родині Олександра Володимировича саме тоді, коли він після контузії, яку отримав під час виконання бойового завдання, пройшов лікування й перебував удома на відпочинку. Пан Олександр говорить, що, як правило, перед черговою ротацією везе побратимам волонтерську допомогу й закликає земляків узяти участь у цій благодійній акції. Він довго й натхненно розповідав про своїх побратимів, фронтових друзів, про їхню віру в перемогу. Це красиві люди в повному значенні цього слова, із якими його звела фронтова доля.

Перш за все, це волонтер, медик-доброволець, яка майже з перших днів вирушила на війну, коли їй було 18 років. Сьогодні її знає вся Україна і світ. Вона нагороджена державним орденом «За заслуги ІІІ ступеня» та недержавним орденом «Народний герой України». Це комбат — Яна Зінкевич. Вона, до речі, була в с. Владівка, коли завозила Олександра додому після першої ротації. Відомий російський актор театру і кіно Анатолій Пашинін, який служить сьогодні у 8 батальйоні «Аратта» УДА, це відомий блогер, журналіст, снайпер Олена Білозерська та багато інших.

Син Олександра Марк розповів, що влітку минулого року теж пройшов вишкіл «Госпітальєрів» і планує служити в ЗСУ й стати офіцером.

Дружина й мама наших героїв Світлана Іванівна розповіла, що, попри мінуси й ризики волонтерської роботи, підтримує своїх хлопців і завжди з тривогою чекає на них, дуже хвилюється. Але понад усе розуміє, що до перемоги потрібно потерпіти, і всім миром допомогти нашим захисникам. Так склалося, що віднедавна гасло «Слава Україні! Героям слава!» ми сприймаємо значно глибше. Ці слова точно адресовані нашим хлопцям, котрі зі зброєю в руках захищають кордони України на Донбасі.

Ці слова адресовані лікарям, парамедикам, які дивом рятують наших бійців, а ще волонтерам, які в скрутний час підставили плече нашій армії, матерям, дружинам і дітям, які щоденною молитвою просять уберегти кожного з них, дорогих наших захисників.

PS. Поки матеріал готувався до друку, Олександр Гарбузов відбув на чергову ротацію на Донбас.

"Свіжий" номер газети "Нива"

 

Приєднуйтеся до нас в соцмережах. niva.zp.ua