СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ СИНЕНКО
5 березня 1978 - 13 лютого 2014
Указом Президента України від 21.11.2014 № 890/2014 Сергію Синенко присвоєно звання «Герой України» із врученням ордену «Золота зірка» (посмертно).
Сергій Синенко народився і жив у місті Запоріжжі. Займався підприємницькою діяльністю. Дуже любив рідний край, цікавився історичною спадщиною України, пишався тим, що “ми потомки Запорізьких козаків”. Він дуже любив дітей, мріяв про багатодітну сім’ю. Коли у нього вже було 2 дітей, у листопаді 2013 року дружина народила йому іще двійню.
Під час Революції гідності Сергій виходив на Майдан заради майбутнього своєї Батьківщини і своєї сім’ї. Був активним учасником Автомайдану Запоріжжя та Дніпропетровська, організовував допомогу медикаментами та фінансово підтримував самооборону місцевого Майдану, доставляв через Дніпропетровський аеропорт необхідні речі та медикаменти для Євромайдану в столиці. 26 січня, у “криваву неділю Запоріжжя”, захищав людей від жорстокого побиття “тітушками “ та силовиками, доставляв поранених до лікарень на власному автомобілі, приймав активну участь у визволенні заарештованих людей із райвідділів міліції.
З метою залякати жителів міста Запоріжжя та прилеглих районів 13 лютого 2014 р. Сергія Синенка спалили у його власному автомобілі на кордоні Запорізької та Дніпропетровської областей. Тіло було знайдене у згорілому автомобілі «Тойота» за 20 км від Запоріжжя на дорозі між селами Червоний Яр та Івангород Запорізького району Запорізької області. Ідентифікувати особу загиблого вдалось лише за допомогою ДНК-експертизи. Відповідальність за цей злочин взяли на себе т.зв. «Привиди Севастополя», які продемонстрували відеозапис цього жорстокого вбивства по громадському телебаченню вночі 16 лютого 2014 року.
Залишив батьків, дружину та четверо дітей, двом із яких на момент загибелі батька виповнилось лише по три місяці… Сергію Синенку було 35 років…