Образок
МАЙОРЦІ
Алла ШАПОВАЛ
Шкільне подвір’я вирувало гарячими, ще літніми, емоціями, квітло букетами у шарудких обгортках, сміялося, обнімалося, вигукувало й.. Одним словом – як завжди першого дня після літніх канікул. Нарешті, прозвучала команда шикуватись, і все набуло більш-менш окреслених обрисів. Привітання, побажання, настанови, першокласниця з дзвоником – на плечі у цибатого одинадцятикласника...
Маленька школярка з букетом великих яскравих майорців, вирощених, напевно, в домашньому квітнику, із захопленням дивиться на свою молоду вродливу вчительку... І коли ведучі пропонують подарувати квіти своїм наставникам, чи не перша простягає їй букет. Але... вчителька різким рухом відсторонює від себе барвисті майорці й тягнеться до купованих троянд у целофані. Дівча спантеличено, нерозуміюче дивиться на ту, кого вважає найкращою з усіх. Блакитні оченята поволі перетворюються на малесенькі озерця, які ось-ось вийдуть з берегів.
...Ніхто й не помітив, як у загальному святковому вирі загубилася трагедія маленького люблячого серця... Тільки пружні пелюстки майорців спрагло ловили дитячі сльози, вважаючи, що то капає дощ.